День святого Андрія Первозванного ми святкуємо 13
грудня. Давня християнська оповідь стверджує, що святий апостол Андрій
проповідував віру Христову в самому Царгороді, на узбережжі Чорного моря та в місцях
над Дніпром де пізніше виріс стольний град - Київ.
В староруському літописі, який датується XII
сторіччям, читаємо таку розповідь: „Андрій учив у Синопі. Коли він прийшов до Корсуня, то угледів, що звідти близько до гирла
річки Дніпро.
І направився Андрій у гирло Дніпра. Звідти поплив
вгору річкою та зупинився під горами на її березі. Прокинувшись зранку, сказав
до послідовників, що були з ним: „Чи ви бачите ці гори? На цих пагорбах засяє
Божа ласка і буде велике місто, і в славу Божу збудують тут багато церков”. І,
вийшовши на пагорби, поблагословив він їх в поставив хрест, і, помолившись
Богові, зійшов із пагорба, де пізніше
був зведений Київ. І поплив він вгору Дніпром...”
Хоча Андрій Первозванний – і є християнським святим.
Але народні традиції, звичаї і обряди в день цього святого мають старовинний,
дохристиянський відтінок святкування: вгадування своєї прийдешньої долі, заклинання,
ритуальне кусання „калити”.
З усього циклу осінніх традиційних свят іменини Андрія – найцікавіші. Від цього свята віє староукраїнською стихією.