Святий мученик
Роман був дияконом храму Кесарії Палестинської. Під час гонінь на християн він перебрався
до Антіохії, де проповідував віру християнську своїм прикладом і гарячою
проповіддю.
Коли Аскліпіад
– правитель Антіохії захотів зруйнувати храм, святий Роман закликав віруючих
відстояти свою святиню. Він вселив у них віру в тому, що якщо вони не дадуть
зруйнувати храм, то будуть радіти тут, на землі, а якщо загинуть при обороні
храму, то будуть радіти в торжествуючій Церкві Небесній. Коли правитель побачив
таку рішучість народу, то не посмів виконати свій намір. Через деякий час, під
час язичницького свята, святий Роман почав проповідувати віру Християнську, викриваючи
ідолопоклонство. Його схопили і сильно катували.
Під час катувань
мученик побачив серед людей святого отрока-християнина Варула і сказав: «Юний
отрок розумніший від тебе, котрий досяг старості, тому що він знає Істинного
Бога. Ти ж поклоняєшся ідолам». Правитель Аскліпіад наказав привести хлопчика
до себе. Під час допиту Варул твердо і без страху стояв за віру в Христа,
Єдиного Бога. Розгніваний Аскліпіад наказав жорстоко катувати мученика Варула,
а потім відтяти йому голову. Перед стратою святий отрок попросив свою матір дати
йому води, але вона вблагала сина перетерпіти всі муки за Господа Ісуса Христа.
Мати сама поклала голову сина на плаху, а потім і поховала його.
Мученика Романа
був засудили до страти через спалення, але раптова злива погасила вогонь.
Святий став прославляти Христа і хулити язичницьких богів. За наказом правителя
йому відрізали язик, але святий Роман продовжував голосно славити Господа. Тоді
мучителі засудили його до повішення.
Так святий Роман
загинув мученицькою смертю за Христа.